" Весільні фото Львівщини: минуле та сьогодення"

"Ой кумцю-любцю, добра горілка

Будемо пити до понедліка

Від понеділка і до вівтірка

Ой кумцю- любцю, добра горілка"

Звісно перед весіллям було чимало обрядів під якими ми розуміємо власне передвесільний етап, одним з найголовніших на Львівщині був обряд "Вінкоплетин", адже головним убором молодої був вінок але лише у тому випадку, коли наречена була "чесною" до весілля.  

Цю важливість простежуємо у пісні:

Марусю, Марусю, що ж ти наробила
Чому ж ти у віночку довше не ходила (2 р.) 
Як мала ходити коли не давали
Куда поступила то всі намовляли (2 р.)
Було не слухати людської намови
Було пришпелити вінець до голови (2 р.)
Було се купити за гривню шпильочок 
Було пришпелити міртовий віночок (2 р.) 
Подивись, Марусю, на високу вежу
Там то твій віночок на престолі лежить (2 р.) 
Послухай, Марусю, як органи грають
Там то твій віночок ангели тримають (2 р.)

На Львівщині виготовляли віночки для обох і для молодої і для молодого.

На фото представлені такі вінки, адже їх зберігали протягом усього життя, обов'язково у іконі.

Одним з найважливіших етапів передвесільного дійства був "Коровайний обряд". На досліджених теренах основним атрибутом яким його прикрашали була різка, яку ще називали "Тройця", тому відбувались спеціальні "Різкоплетини".

( На фото коровай з різкою)

Звісно ні одне весілля не обходиться без благословення батьків та урочистого відпроваджання до шлюбу. Це надзвичайно важливі обрядодії які супроводжувались обов'язково піснями:

Кланяються до шлюбу: 

Ой перший раз Марусенько, перший раз
Поклонися батенькови зі сто раз

Не рік не два батенько чекав

Ніж твого поклононьку дочекав.

Виходять з хати, кроплять:

Біла сукенка лілія, нехай благословить Марія

Біла сукенка чорний пас

Нехай благословить Господь вас.

Там у полю береза, на ній кора біла

За того йду я заміж за кого я хтіла.

І сама боюся і говорять люди

І говорять шо мя біда буде.

А як буде біда то мені так Бог дав

Хлопець молоденький мені ся сподобав.

Кроплять:

Кропіть нас матінонько свяченою водою
Свяченою водою правою рученькою
Правою рученькою, доброю доленькою
Кропіть нас наукоме, бо ми йдем до престола
Там нам рученьки зв'яжуть, щиру правду скажуть
Щиру правду, правдоньку, що маєш на серденьку.

Під церквою:

Дякуймо ксьондзонькови як рідному батькови
Що нам дітей звінчали і дорого не взяли
Слава Богу найвищому що я оженився
А я буду тої ночі до жінки тулився
Слава Богу найвищому що я ся віддала
То вже буду тої ночі з чоловіком спала.

Під хатою зі шлюбу:

Готуйся матінонько, взяло шлюб дитятонько
Як одно так другоє взяли шлюб обидвоє
Перше м ся радувала бо одно годувала
Тепер ся не годую бо вже двоє годую.

На фото як бачимо молода у святковому вбранні і з дружками, яким теж приділялась значна увага на весіллі, особливо це виражалось піснями:




Чому дружки не співають
Голосу не мають
Наїлися, напилися
Ледве видихают.
Наїлися гарбуза
Наїлися дині
Посідали за столом
Як ті господині.

Сідали, дарили
Нашу дружку звалили
Дружка не охоча
Дарувати не охоча.



Не обділяли увагою і дружбів:

Тре дружбі рубля дати
Шоби вивів нас з хати
Я б йому і три б дала ( 2 р.)
Якби з ним погуляла.

Цього року мені вдалось побувати і на експедиції у Буському районі і на сучасному весіллі на цій же території, тому з радістю хочу вам представити декілька фото.

Ось такі на сьогоднішній день виготовляють букетики для дружок і дружбів.

Як і колись на весіллі був староста, на сьогоднішній день їх може бути декілька і зазвичай це близькі родичі чи особи, які вміють веселити оточуючих та є комунікабельними. Для старост сьогодні роблять спеціальні букетики, для того, щоб зазначити, кому дісталась така важлива роль на весіллі.

На теренах Львівщини здавна був відомий обряд "даровання" наприкінці весілля,тоді ж відбувалось урочисте краяння короваю. Щоб вам було цікавіше наведу приклад опису цього обряду:

"Колись  в кінці весілля, колись приходив, то колись казали староста, то в наскажуть дружба, бо в нас то шо кажуть свати то є хоружі хлопця а в дівчини сватки і дівчата в хлопців свашки а в дівчини дружки. І так досі в нас в селі є, а той шо кажуть староста то то є дружба:

Дружба коровай крає (2 р.)

Золотий ножик має

Що вкроє то в кишеню (2 р.)

То жінці на вечерю

За ним жіночка ходить (2 р.)

Семеро дітей водить

Ой мужу, ти мій мужу (2 р.)

Будь ще завтра за дружбу

Тобі добре дружбити (2 р.)

Я маю за що жити!

"Це коли коровай різав, люди йшли, то перед дарованням і він давав коровай а люди могли йому то співати. Надягают, так, так, з короваю, то хоружі чи сватки танцюють з тим короваєм, танець такий музики грають і вони танцюють і тоді ставлят ту трійцю з тим короваєм і з вінком на стіл і дружба бере тако поперек вінок і ріже коровай".

А ось такий "короваєць" несуть священику до церкви.